Чи реально монетизувати субсидії (відеокоментар)

З січня місяця у нас готується не монетизація субсидій, а починається ухвалення нормативних актів, що будуть регулювати цей процес. Відповідно, відкриття рахунків у банках. Сьогодні близько 5 млн. домогосподарств є отримувачами субсидій.

За ініціативо уряду заплановано провести майбутню монетизацію на основі експериментів, що тривали протягом 2017-2018 років. Перший етап має стосуватися тих, хто вперше звернувся за субсидією (з січня 2019 року), другий етап – монетизація поза опалювальним сезоном (з травня 2019 року), а з жовтня (2019 року) це має стосуватися усіх громадян України.

Станом на сьогодні завершується експеримент і маємо часткову монетизацію, що стосується опалення. Тобто компенсація невикористаного нормативу за газ і електроенергію. Протягом 2017-2018 років цей експеримент був доволі успішним і люди, що використали менше газу на 100 кубометрів і 50 кіловат-годин електроенергії виплачується компенсація по 700 грн. і 130 грн. відповідно. Якщо виходити з цього, то можемо сказати, що монетизація не впливає на економію. Адже скільки ви б не зекономили, держава усім сплачує однакову суму, а зекономлені гроші повертаються до бюджету.

На думку Мінсоцполітики, щоб уникнути несправедливості треба стимулювати людей і повертати їм повну суму заощаджених грошей після опалювального сезону. Але це лише плани і нормативного рішення ще немає. Реально заощадити на субсидії зможуть лише ті, хто живуть у приватних будинках і користуються газом та електроенергією для опалення. А ті, хто живуть у містах у багатоквартирних будинках не відчують, імовірно, цієї монетизації.

Попередньо у проекті держбюджету закладено 55 млрд.грн. на субсидії. За оцінками експертів, сьогодні на це потрібно мінімум 90 млрд. грн. без урахування підвищених тарифів на опалення. По Києву, наприклад, анонсували імовірне підвищення вартості опалення на 32%, у таких містах як Сміла тариф станом на сьогодні порядку 88 грн. за квадратний метр. Тому, найімовірніше, грошей у держбюджеті буде недостатньо.

У квітні уряд ухвалив постанову № 329 про порядок призначення житлових субсидій, яка передбачає скорочення пільговиків і на 20% тільки цього року їх кількість має скоротитися. Плюси цієї постанови у тому, що мають враховуватися не лише доходи, а й матеріальне становище домогосподарств. Це позитивний крок. Але з іншого боку також відомо, що минулого місяця Конституційний суд ухвалив постанову, у відповідності до якої забороняється доступ до персональних даних. А значить фіскальні служби не матимуть змоги відстежити скільки у людини транспортних засобів, об’єктів нерухомості чи, можливо, є тіньові доходи. Тобто прийматимуться довідки, які громадяни приносять самостійно. Вочевидь уряду вигідне таке рішення у частині відтермінування запровадження монетизації.

Ольга Пищуліна

Провідний експерт соціальних і гендерних програм

Детальніше

Народилася в 9 травня 1966 р. у Харкові.

Освіта:

Харківський державний університет ім. М.Горького, економічний факультет (1989).

Кандидат соціологічних наук (1997), старший науковий співробітник (теорія та історія державного управління, 2009). Заслужений економіст України (2012). Державний службовець 3 рангу. Автор понад 90 наукових праць.

Дослідницькі інтереси: стратегії соціального розвитку, напрями соціального реформування, державна політика в галузі реформування доходів, забезпечення державної політики на ринку праці та управління трудовими ресурсами, гендерна політика.

Робота:

1989—2001 — науковий співробітник лабораторії соціологічних досліджень Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

1997—2003 — доцент кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;

2003—2010 — головний консультант відділу громадянського суспільства та соціальних відносин Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2010 року — завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень;

З 2015 року — провідний експерт соціальних і гендерних програм.

pyshchulina@razumkov.org.ua

Медіа