сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

Вівторок, 05 грудня 2017 16:13

Одноцифрової інфляції наступного року навряд чи вдасться отримати

Автор

2017 рік добігає кінця, тож першочерговою задачею депутатів цього місяця буде ухвалення Державного бюджету на 2018 рік.

Проект бюджету вже сформований і переданий на затвердження Кабінету міністрів. Проте президент Петро Порошенко вирішив внести до нього корективи. Так, 4 грудня він заявив про необхідність збільшити мінімальну заробітну плату в Україні з 3200 до 4100 грн.

Проте експерти мають сумніви щодо реальної ефективності цього рішення, зважаючи на те, що представникам малого бізнесу складно далося і попереднє підвищення мінімальної зарплати, з якої вони відраховують податки до бюджету. Економісти прогнозують, що чергове підвищення у нинішніх умовах матиме зворотний ефект і малому бізнесу доведеться піти у тінь або просто закривати підприємства.

Експерти наголошують, що підвищення мінімальної зарплати необхідне, але воно має відбуватися в умовах стійкого економічного зростання, якого наразі в Україні не спостерігається:

- Зарплати звичайно треба підвищувати, але це має базуватися на стійкому економічному зростанні. А те зростання у 2-3% ВВП навіть за інфляції 10-12% – це вкрай низький рівень для того, щоб можна було суттєво підвищувати заробітну плату.

Другий момент полягає у тому, що потрібно підвищувати не тільки зарплату, а загалом мінімальні споживчі стандарти, тому що утворюється величезний розрив між мінімальною заробітною платою і прожитковим мінімумом. Це означає, що люди з низькими доходами, в тому числі пенсіонери, не можуть сподіватися на суттєве підвищення добробуту.

Економіка зростатиме, а зарплати підвищуватимуться тільки в умовах, коли є стійке прогнозоване економічне, фінансове, фіскальне середовище, коли забезпечені права власності, коли заходи економічної політики спрямовані на покращення бізнес-клімату. 

У цьому контексті є конкретний приклад приватизації, яка законсервована вже протягом 3-4 років. Дуже багато говорять про те, що це може бути потужним стимулом для розвитку економіки, але далі розмов справа не йде. Якби її дійсно запровадили і якби запрацювали ті підприємства, які сьогодні є збитковими і живляться з бюджету, вимиваючи кошти з соціальних програм, тоді можна було б сподіватися на підвищення не лише мінімальної зарплати, але і соціальних стандартів, і зарплати загалом.

Це неповний список того, що потрібно було б зробити для того, щоб можна було впевнено говорити про підвищення зарплати, але навіть він демонструє, що ще дуже багато має відбутися змін.

Коли минулого року прогнозували 10% інфляції, то переважна більшість фахівців вказувала на те, що це занадто оптимістичний урядовий прогноз. І зараз з початку року ми набрали вже близько 14%. Тобто на кінець року ми вийдемо на 14,5-15% інфляції. Благі наміри не підтримуються належними економічними складовими, тому за нашими оцінками, одноцифрової інфляції наступного року навряд чи вдасться отримати.

Давайте не будемо забувати, що продовжить підвищуватися вартість житлово-комунальних послуг, що є надзвичайно болісним для інфляції. Швидше за все, не вдасться уникнути ослаблення гривні, що також накручуватиме не лише ціни імпортних товарів, але і внутрішні ціни. 

Також зростання економіки у 2-3%, яке хочуть мати наступного року, теж не є тим рівнем, який міг би забезпечити розширене виробництво без тиску на ціни. Тому я думаю, що оптимістичний сценарій на 2018 рік – це 12-13% інфляції.

Облікова ставка є сигналом для короткочасних операцій, в том числі для міжбанківського кредитування. Але більш важливою для розвитку економіки є саме кредитування реального сектору економіки. Тому облікова ставка не має прямого впливу на такі кредити, це радше сигнал про те, що НБУ вважає за потрібне робити найближчим часом.

Біда в тому, що НБУ не займається реальним сектором, а намагається сконцентруватися на так званому таргетуванні інфляції. Мені це видається хибним напрямком у нинішніх умовах. І тому більш реально було б говорити про ставки реального сектору, які потребують свого зниження. 

Підвищення облікової ставки якщо якось і зіграє, то лише в контексті погіршення умов доступу до кредитів економічних агентів. Навряд чи це зіб’є інфляційний настрій, тому що наприклад житлово-комунальні послуги вкрай мало залежать від облікової ставки. 

джерело

Останнє редагування Вівторок, 05 грудня 2017 16:36
Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм

натисніть для детальної інформації

Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському. 

Освіта: 

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 —  директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 —  радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. – професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

 Телефон: (044) 201-11-90

Електронна пошта: yurchyshyn@razumkov.org.ua

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.