Путін оточив Україну з усіх боків і готовий сам себе "провокувати"

Ситуація в Азовському морі продовжує залишатися напруженою. Часткова блокада кораблів в районі Керченської протоки означає, що конфлікт найближчим часом навряд чи буде врегульовано. Скоріше навпаки. Про те, чого чекати Україні від Кремля, і як вплине на це фактор президентських виборів, "Апострофу" розповів військовий експерт Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Путін може "спровокувати" себе сам

Те, як будуть розвиватися події в Азовському морі — це лише одна частина політичного ландшафту. Путін має — і ніхто цього не заперечує — далекосяжні стратегічні цілі. Ці нагнітання в окремих регіонах — ситуативні кроки. Чого він домагається? Шляхом загострення ситуації в Азовському морі обрізати частину експортного потенціалу України. Це викличе невдоволення на тих підприємствах, які працюють в Маріуполі. Тобто, мова йде про нагнітання внутрішньо—політичної ситуації в даному регіоні і всередині України в цілому.

Це і є тактика його дій — тиск не тільки зовнішній, але й зсередини. Чому саме так він діє? Він бачить слабкі місця у противника, і намагається досить раціонально розподілити ресурси. Якщо мети можна досягти меншими силами, то їх він і задіє. У нього на кордоні з Україною стоїть угрупування в 80 тисяч чоловік, також є угруповання в Криму, у Придністров'ї. Якщо потрібно, прокинуться ті сплячі осередки, які є всередині України, також є кордон з Білоруссю. Ми оточені з усіх боків. Ті, хто сумніваються, що Білорусь може підтримати такі дії, то я більш ніж упевнений: це буде перший подарунок Путіну. Там ґрунт уже підготовлений, і Лукашенко особливо йому не заважає. Інакше там вже давно б все сталося...

З цих гострих ситуацій в окремих регіонах складається загальна картина. Головна мета Путіна — не знищили Україну, так як це зробити неможливо, але зробити Україну своїм сателітом — не пустити її в ЄС, НАТО. Щоб вона була на орбіті Росії — це можна зробити або завоювавши її повністю, або підпорядкувавши своїм цілям, підпорядкувавши політичне керівництво, в результаті чого вся політика буде спрямована на користь РФ. Причому за наші ж гроші.

Говорити про те, що Путін до виборів зберігатиме таку ж стратегію, щоб розуміти, чи зможе він домовлятися з новим керівництвом країни — складно. Тут сидять його люди, які чітко доповідають, що відбувається. Він відстежує всі політичні рухи, і якщо буде потрібно — відбудеться загострення ситуації. Все залежить тільки від його рішення. І тут не варто говорити: мовляв, не потрібно було його провокувати в Азовському морі. Це не має різниці: він сам себе "спровокує", якщо тільки йому це буде потрібно.

Як вирішити ситуацію в Азовському морі

Перше — ініціатива розширення місії ОБСЄ. Давайте згадаємо роботу місії на Донбасі. Якщо ми спостерігаємо обмежені результати в сухопутному варіанті, то де вона візьме кошти для морського моніторингу — незрозуміло. Одними безпілотними апаратами навряд чи можна домогтися серйозних результатів. Їх одразу збиватимуть, і кожна сторона звинувачуватиме одна одну. Якщо уважно почитати мандат цієї місії, то там не вказано, що необхідно тільки фіксувати факти і не робити ніяких висновків.

Друге — звернення МЗС України до держав-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для дотримання зобов'язань і негайного припинення агресії Росії проти України. Це не більше, ніж політичний документ: він не є юридично зобов'язуючим, і саме в такому статусі він підписувався. Тобто, ніхто не хотів брати на себе якусь відповідальність. Тому там зафіксовано запевнення про те, що не буде порушений суверенітет і територіальна цілісність країни.

Зараз можна закликати до політичної совісті, але юридично вони нічого не зобов'язані робити. Єдине, до чого потрібно було вдаватися — до механізму, який там прописаний. Це консультації, за які зараз просить Україна. Безумовно, вони не можуть зіграти вирішальну роль в цьому процесі. І Росія точно не братиме участь у цих консультаціях. Це недолік не тільки цього документа, але й всієї практики підписання таких договорів. По пальцях можна перерахувати юридично зобов'язуючі багатосторонні документи. Двосторонні — працюють. Але як тільки з'являється третя сторона, юридична відповідальність розмивається. Але для міжнародного "галасу" заклик до консультацій — це непоганий крок.

Третє — заяви Петра Порошенка про необхідність збільшення присутності НАТО в Чорному морі, можливо, і в Азовському морі. З боку України — це сильний крок. Зокрема, запросити відвідати Бердянськ, тому що там буде військово—морська база. Я б тільки утримався від односторонніх запрошень. Це повинно бути заздалегідь обумовлено на двосторонній основі з американським керівництвом хоча б на рівні того, що вони готові обговорити це питання. Тоді б це виглядало більш політично належно. Цей крок потрібен, щоб довести суверенітет над територіальними водами в Азовському морі. Було б добре, якби це реалізовувалося не тільки під час воєнного стану, а на постійній основі, поки ми маємо такого сусіда як Росія.

Джерело:

Микола Сунгуровський

Директор військових програм

Детальніше

Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua

Медіа