сайт в режимі налагодження, якщо ви не знайшли, що шукали можете відвідати стару версію сайту

Середа, 04 липня 2018 11:41

Брюссельський саміт - чергова віха на шляху України до НАТО

Автор
  • Друк

3 липня 2018р. у Медіа-центрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв відбулася конференція на тему "Чого слід очікувати Україні від Брюссельського саміту НАТО–2018", підготовлена Інститутом зовнішньополітичних досліджень. Обговорювалися наступні питання:

  • Порядок денний Брюссельського саміту НАТО.
  • Чи зможе адаптуватися НАТО до нових умов та загроз багатополюсного світу.
  • Чи зможе НАТО знайти адекватну відповідь на російську загрозу.
  • Чи буде Україна в порядку денному саміту НАТО в Брюсселі.
  • З чим поїде українська делегація на саміт НАТО-2018 і які рішення від нього очікує.
  • Життя і (не) безпека після Брюсельського саміту НАТО.

На конференції зі стислою доповіддю виступив директор військових програм Центру Разумкова М.Сунгуровський. Головні тези виступу:

  • Адаптація до нових умов багатополюсного світу – не зовсім зрозуміле речення, оскільки невідомою залишається кількість цих полюсів. Ресурси планети Земля можуть не потягнути "багато" полюсів з їх потребами на самоствердження. Треба змінювати парадигму світового порядку. Новий порядок денний визначатимуть крупні інтеграційні об’єднання на чолі із супердержавами. В цьому сенсі не зовсім зрозумілою є тактика Трампа на руйнування інтеграційних проектів, в яких присутні США (проте, не виключається, що російська карта розжирується ним у партії США-Китай). В будь-якому випадку в цій грі у програші залишаються "прикордонні" (в сенсі інтеграційних процесів) країни (зокрема, Україна), які перетворюються на конфліктні зони.
  • Адаптація до нових загроз вимагає перекриття спектром (номенклатурою) безпекових спроможностей Альянсу всього діапазоні загроз, комбінацій негативних чинників і способів їх реалізації. Однією з таких спроможностей є мобільність сил, на реалізацію якої спрямована ініціатива "4 х 30". Але не менш важливими будуть оперативність рішень (на таку ініціативу натякала Адміністрація США), а також функціональна маневреність сил, про яку поки ніхто не говорить. Кроки Альянсу зі створення комплектів різнорідних сил, центрів реагування на гібридні загрози поки що не можна назвати системними. Є сподівання що все це буде враховано під час розробки нової стратегічної концепції НАТО, передумовами якої стануть рішення Брюсельського саміту.
  • Нова стратегія вимагатиме трансформації наявних стандартів. Таким чином, перед Україною постає принципове інше завдання – адаптуватися не лише до існуючих стандартів НАТО, але й до перспективних. Тому активна участь України в опрацюванні нової стратегії (як це було у 2010р., під час розробки наявної) є вкрай необхідною для нас і могла бути корисною для партнерів.
  • Обладнання стратегічної інфраструктури в Україні стане одним із принципових питань. Чиїм плацдармом розгортання сил вона стане: НАТО – з європейськими стандартами дорожньої інфраструктури (а це – величезні витрати ресурсів), чи Росії, для якої бездоріжжя є природним становищем?
  • НАТО та ЄС очікують від України реальних результатів реформ, які б підтвердили необоротність обраного курсу. Поки що, на жаль, партнери бачать переважно паперові реформи та ще й невисокої якості. Українській владі у спілкування з партнерами (та й із власними громадянами) треба переходити з мови гасел на мову результатів.