Середа, 18 квітня 2018 14:49

На Путіна будуть тиснути по всіх фронтах: світ підійшов до небезпечної межі

Автор
  • Медіа

Медіа

Після хіматаки в Сирії та в результаті ракетних ударів США і союзників по об'єктах, підконтрольних Башару Асаду, Володимир Путін і Захід підійшли до небезпечної лінії. З одного боку, в Кремля залишається лише один серйозний козир - ядерна зброя - що ставить світ на межу великої війни. З іншого боку, у випадку поразки РФ у Сирії, Захід буде тиснути на Путіна по всіх фронтах, в тому числі у питаннях Донбасу та Криму.

Таку думку висловив "Апострофу" директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

У Сирії ще раз стався перетин червоної лінії щодо застосування хімічної зброї, яку поставили і США, і Франція, і Захід загалом. У даному випадку ця зброя - певний критерій, ключова точка. А, в принципі, Захід не влаштовує сама політика Росії, і не тільки в Сирії. Дуже багато експертів сходяться на тому, що утримання режиму Башара Асада при владі не є головною метою російської політики. Основна мета - показати, що Росія "ого-го яка", що всі перед нею тремтять, всі готові поступатися їй в усьому на першу ж її вимогу.

В даному випадку, якщо Росії вдалося би змусити Дональда Трампа піти на якісь поступки або відмовитися від удару, то це було б очевидною перемогою.

Але що таке Росія і що таке Америка? Це різні вагові категорії. Вони можуть змагатися хіба що за (розмірами) території, і не більше. За ВВП різниця в десятки разів, за військовим бюджетом - теж, за військовою потужністю - там просто незрівнянні речі. І тільки ядерна зброя є єдиним козирем в рукаві у Путіна. І розвиток цієї ситуації призвів до того, що дві сторони підійшли до якоїсь критичної межі, за якою йде Третя світова війна.

Це досить серйозна ситуація, повторення Карибської кризи, і від обох сторін потрібні велика витримка та розсудливість. Зрозуміло, що Штати не відступатимуть, інакше вони би показали на весь світ, що є слабаками. І тому всі чекають ходу у відповідь від Росії - чи вона відступить, чи буде відповідь. Адже [керівник Генштабу ЗС РФ Валерій] Герасимов говорив (ще до ракетного удару по Сирії, - "Апостроф"), що "ми будемо збивати не тільки ракети, а й вдаримо по пускових установках". А це безвідповідальна заява з російського боку, тому що в неї теж є пускові установки, звідки будуть випускатися ці ракети. Вони за хвилину будуть знищені. А далі - тільки ядерні сили (у підсумку Росія не відповіла нічим, окрім грізних заяв і фейків про удар у Сирії на своєму ТБ, - "Апостроф").

Якщо ж Росія програє ситуацію в Сирії, це буде її поразка від західної коаліції. І після цього вже почнеться наступ по всіх лініях: економічній, фінансовій, інформаційній тощо. Росію почнуть тиснути, щоб вона у підсумку прийшла в ті межі, з яких вийшла. І тут можуть бути дві ситуації: або Росія піде на компроміс щодо Донбасу і Криму, або Путін розлютиться ще більше і влаштує останній пшик. Тобто почне якийсь наступ.

Почати наступ силами тих двох корпусів (так званих "армійських корпусів ДНР-ЛНР", - "Апостроф"), які є на Донбасі? Це особливого ефекту не дасть. Україна вже має Збройні сили, які за своїм потенціалом переважають сили (бойовиків), розміщені на Донбасі. Якщо ж відкрито задіяти артилерію, ракетні війська і авіацію регулярних військ - це вже відкрита участь в цьому конфлікті, яка призведе до того, що Росію просто визнають стороною конфлікту, внаслідок чого вона втратить право вето в Раді безпеки ООН. На це Путін навряд чи піде, якщо він вміє прораховувати кроки наперед. Тому що після цього в нього вже ніхто не питатиме: "А чи потрібні там миротворчі сили?", "Який склад цих миротворчих сил?" Тому що країна, яка бере участь у конфлікті, не бере участі у голосуванні з таких питань.

джерело

Микола Сунгуровський

Директор військових програм

натисніть для детальної інформації

Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Телефон: (044) 201-11-98

 Електронна пошта: sungurovsky@razumkov.org.ua