Видання Разумков Центру

22 листопада 2021

2021

Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі

Perspectives for Post-coronavirus Economic Transformations and Their Impact On the Development of Countries. The Place of Ukraine in the Post-crisis World

Публікація здійснена за фінансової підтримки

Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні


Ukraine: 30 Years on the European Path

The publication presents three thematic chapters and sociological data. Each chapter includes corresponding sections (from social sphere and economy to domestic policy and security sector), highlighting key events (and their impact) in all vital spheres of society during the 30-year history of independent Ukraine.


Україна: 30 років на європейському шляху

Проект реалізується за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

Видання складається з трьох тематичних розділів і додатка із соціо- логічними даними. Кожен розділ містить відповідні підрозділи (від соціальної сфери та економіки до внутрішньої політики та безпеки), в яких стисло окреслюються події (та їх наслідки) в усіх життєво важ- ливих галузях держави за 30 років незалежності.


Smart-інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України

  • Цифровий мегатренд структурних змін у світовій економіці
    та сталому розвитку міст

  • Роль smart-інфраструктури у сталому розвитку міст

  • Світовий досвід розбудови smart-інфраструктури в містах

  • Засади формування політики розвитку smart-інфраструктури в Україні

  • Суспільна підтримка політики формування smart-інфраструктури в містах України

  • Висновки

  • Статті


Чинники, складові і результати запровадження і реалізації антикризової політики в окремих країнах світу та Україні. Прогноз соціально-економічного розвитку України у 2021р.

Передмова

Винятковість року, що минув – 2020 – зумовлена, насамперед, тим, що людство вперше у ХХІ столітті зіштовхнулося із глобальною загрозою COVID- пандемії, яка спричинила значні людські, соціальні, економічні втрати і яка вимагала застосування безпрецедентних заходів протидії.

Однією з важливих особливостей коронавірусної кризи є те, що вона з самого початку розповсюдження (лютий 2020р.) виявилася надзвичайно «синхронізованою» – всього за 2-3 місяці охопивши дійсно практично всі країни світу, спричинивши глибоке соціально-економічне падіння. Це не лише унеможливлювало залучення і концентрацію ресурсів, необхідних для захисту здоровя і лікування людей у різних країнах, але й ускладнювало взаємні консультації і допомоги між урядами, що, своєю чергою, погіршувало можливості міжнародної співпраці, послаблювало довіру між країнами взагалі.

У різних країнах запроваджувались широкі антикоронавірусні, антикризові заходи, чому присвячені численні аналітичні дослідження. Хоча коронавірусні впливи стосуються практично всіх сфер суспільно-політичного і соціально- економічного середовищ, у цій публікації головна увага сконцентрується на виявах і економічних результатах протидії т.зв. першій хвилі пандемії, а з тим очікуваннях і напрямах економічного розвитку, які матимуть місце і визначатимуть розвиток у 2021р., в якому, як очікується, коронавірусна криза буде подолана.

Досвід економічних системних негараздів і кризових процесів засвідчує, що вихід з негативної економічної динаміки зазвичай буває досить важкий і значно довший (ніж впадання у кризове провалля). І навіть завершення активної фази навряд чи одразу означатиме збалансування і зміцнення провідних економік, ще складнішими будуть завдання для висхідних, до яких належить і Україна. Тому сьогодні вкрай важливо визначитися з результатами і наслідками запроваджених антикоронавірусних заходів, а також фундаментальними припущеннями стосовно економічних процесів, якими визначатимуться стан і тенденції розвитку країн світу у короткостроковій перспективі. Хоча складна пандемічна ситуація означає, що навіть будь-які припущення і прогнози (навіть стосовно короткострокового горизонту) мають високу вразливість до невизначеностей і ризиків, однак саме раціональні оцінки економічного зростання і розвитку можуть сформулювати коректне «бачення майбутнього».

Для України 2020р. виявився надто складним і суперечливим, застосовувані напрями і заходи соціально-економічної політики далеко не завжди були адекватні ризикам і викликам. У цьому виданні, поряд з аналітичною доповіддю Центру Разумкова, представлені позиції (у т.ч. дискусійного характеру) провідних вітчизняних фахівців-експертів, в яких, поряд з аналізом (анти)коронавірусних міжнародного досвіду і глобальних процесів, увага акцентується на вітчизняних кризових проблемах, здобутках і втратах, що дозволить прояснити раціональне бачення розвитку країни у найближчій перспективі.


Секторальна інтеграція Украйни до ЄС: передумови, перспективи, виклики

Інтеграція до ЄС: стан, особливості, виклики
Загальні передумови інтенсифікації секторальної інтеграції у сфері економіки
Окремі напрями секторальної інтеграції: стан, проблеми, перспективи


 Ukraine’s sectoral integration into the EU: Preconditions, prospects, challenges

 

Integration Into the European Union: Current State, Peculiarities and Challenges
General Preconditions for Intensification of Sectoral Integration in the Economy
Individual Areas of Sectoral Integration: Current State, Problems, Prospects

Суспільна підтримка євроатлантичного курсу України: оцінки та рекомендації


Assessment of Public Support for Ukraine’s Euro-Atlantic Integration and Policy Recommendations


Партнерство Україна-ЄС у безпековій сфері: стан і перспективи


The EU-Ukraine Security Partnership: Status and Prospects


Ukraine-EU: Path to Political Association


Україна-ЄС: шлях до політичної асоціації

Проект Центру Разумкова «Україна-ЄС: шлях до політичної асоціації» здійснено за підтримки Представництва Фонду К. Аденауера в Україні. Проект містить аналітичну доповідь, присвячену еволюції, особливостям і перспективам політичних відносин Україна-ЄС. У доповіді досліджується ефективність інституційного забезпечення відносин Києва і Брюсселю, визначаються виклики і загрози євроінтеграції, зосереджується увага на найбільш актуальних для України питаннях – безпека і здійснення внутрішніх реформ. Також окреслюється роль і місце України у системі зовнішньої політики ЄС, розглядаються правові засади і перспективи політичної асоціації.

На основі проведеного аналізу підготовано комплекс експертних пропозицій, рекомендацій і ініціатив законодавчо-правового і організаційного характеру, спрямованих на підвищення якості політичного партнерства Києва і Брюсселя і забезпечення умов для приєднання України до ЄС.

У рамках проекту проведено заочний круглий стіл за участі урядовців і незалежних експертів, присвячений проблемам і перспективам євроінтеграції України.

Також важливою складовою цього проектного дослідження є результати експертного і загальнонаціонального соціологічних опитувань. Громадяни і фахівці з міжнародних питань оцінювати темпи і особливості просування України на шляху євроінтеграції, визначали проблемні аспекти. Зокрема, експерти характеризували стан досягнення цілей Угоди про асоціацію Україна-ЄС, окреслювали специфіку політичного діалогу, наголошували на необхідності оновлення Угоди про асоціацію, насамперед її політичної частини. Слід констатувати, що в українському суспільстві і експертному середовищі спостерігається стабільно високий рівень підтримки європейського курсу України, ідеї приєднання до ЄС.

Своєю чергою, тематика проекту розглядається в ряді авторських статей, присвячених проблемам і особливостям політичного діалогу України і ЄС.



2020

Удосконалення нормативно-правової бази створення системи громадянської освіти в Україні

Проект здійснено за сприяння Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні

Це видання підготовлене Центром Разумкова за результатами дослідницького проекту “Удосконалення нормативно-правової бази створення системи громадянської освіти в Україні”, який підтримується Представництвом Фонду Ганса Зайделя в Україні.

З метою сприяння створенню в Україні цілісної та ефективної системи громадянської освіти, зокрема дорослих, експертами було розроблено проект Стратегії розвитку громадянської освіти, яка визначає цілі та завдання, системні пропозиції до низки проектів законодавчих та нормативно-правових актів, вміщених у цьому виданні. Також у виданні містяться чинні нормативно-правові акти, що регулюють питання громадянської освіти, та проекти, що очікують затвердження чи перебувають у процесі розгляду чи обговорення.

У реалізації проекту взяли участь експерти Центру Разумкова, фахівці МОН України, представники громадських організацій, які працюють у сфері громадянської освіти.

Публікація буде корисною для науковців, фахівців у сфері громадянської освіти, студентів та всіх, хто цікавиться проблемами освіти дорослих.


«Забезпечення прав і свобод людини в Україні в умовах поширення коронавірусної інфекції (Covid-19): особливості та шляхи удосконалення»

Забезпечення прав і свобод людини в Україні в умовах поширення коронавірусної інфекції (COVID-19): особливості і шляхи удосконалення 

Головні висновки з соціологічного опитування

Боротьба з епідемією COVID-19 та дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні

Основні заходи вищих владних інститутів України у 2020р., спрямовані на боротьбу з COVID-19, якими запроваджувалися або скасовувалися обмеження прав і свобод громадян 

Рішення Конституційного Суду України No10 від 28 серпня 2020р


Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян україни: тенденції 2000-2020рр. (інформаційні матеріали)

Релігія і Церква в українському суспільстві:
стан і тенденції змін (за результатами соціологічних досліджень):

рівень і характер релігійності українського суспільства релігія, Церква і суспільство
Церква і держава
Церква, суспільство і влада

Державні документи, документи, заяви і звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій,
а також окремих Церков України з приводу актуальних подій і проблем у державно-конфесійних відносинах
х


Фактор громадської думки у формуванні політики врегулювання російсько-українського конфлікту: можливості та ризики

Мир і народовладдя як пріоритети Президента В.Зеленського
Конфлікт очима громадян
Загальні оцінки ситуації у країні, перспектив подолання існуючих проблем, діяльності керівництва держави

  • Сторони ти цілі конфлікту
  • Бажані, припустимі та неприйнятні варіанти майбутнього окупованих територій
  • Ставлення до окремих мирних ініціатив
  • Доцільність та можливі наслідки референдуму
  • Поінформованість, уявлення, припущення

Таблиці і діаграми


Цифрова економіка:тренди, ризики тасоціальні детермінанти

Видання присвячене дослідженню сучасного етапу світового економічного та соціального розвитку, що характеризується істотним впливом цифровізації. Завданням доповіді було дослідити головні детермінанти та підстави роз- витку цифрової економіки в Україні, а також готовності України до запрова- дження та використання цифрових технологій (як з позиції постачальників, так і з позиції споживачів цифрових послуг). Крім того в доповіді проаналізо- вані потенційні ризики та загрози цифровізації в Україні та світі.

Видання орієнтоване на широке коло читачів: наукових працівників, виклада- чів і студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто досліджує про- блеми сучасних трансформацій.


Енергетика України виклики та ініціативи

Головною метою пропонованої роботи є розробка механізмів своєчасної мінімізації загрозливих негативних факторів, що згодом перетворить енергетичний комплекс України на “стартовий майданчик” динамічного економічного розвитку держави. У аналітичній роботі визначаються не лише базові антикризові заходи, але й окреслюються стратегічні підходи реформування.

У пропонованому дослідженні розглядаються кілька сценаріїв розвитку подій для того, аби запобігти падінню у короткостроковому періоді та діяти на випередження, не змінюючи стратегічного курсу в перспективі.

Тому в цій роботі ми оцінили поточний стан вітчизняної енергетики, як кожного сектору окремо, так і сфери загалом, та запропонували механізми вирішення проблемних питань галузі.


Конституція і конституційні зміни в Україні

Збірник, присвячений пам’яті Віктора МУСІЯКИ

Збірник присвячено пам’яті відомого українського вченого-правознавця, державного та громадсько-політичного діяча В.Мусіяки (1946-2019рр.). Видання містить наукові статті з актуальних проблем сучасного конституційного розвитку України, стану Основного Закону держави та перспектив внесення змін до нього, захисту прав людини, розвитку основних конституційно-правових інститутів. Окрему увагу присвячено постаті В.Мусіяки, його науковій та суспільно-політичній діяльності.

Для науковців, експертів, фахівців у сфері конституційного права, студентів та всіх, хто цікавиться проблемами сучасного конституційного розвитку України.

The publication is dedicated to Mr. Viktor Musiyaka (1946-2019), a famous Ukrainian legal scholar, public and political figure. The publication includes research papers on topical issues of modern constitutional development of Ukraine, condition of the Basic Law of the State and prospects for its amendments, protec- tion of human rights and development of basic constitutional and legal institutions. Special attention is paid to the personality of Mr. Viktor Musiyaka, his scientific, political and public activities.

It is published for researchers, experts, specialists in the field of the constitutional rights, students and wider public interested in modern constitutional development in Ukraine.


Партійна система України після 2019 року: особливості та перспективи розвитку

Проект “Партійна система України після 2019 року: ключові особливості та перспективи подальшого розвитку” здійснено за сприяння Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

    1. Партійна система і суспільно-політичний ландшафт України напередодні парламентських виборів-2019
    2. Особливості і тенденції розвитку партійної системи України, що сформувалася після виборів 2019р.
    3. Локальний вимір міжпартійної конкуренції: за підсумками чергових місцевих виборів
    4. Висновки та рекомендації

Національна безпека і оборона

Зовнішня політика

Внутрішня і правова політика

Економіка

Енергетика

Соціальна сфера

Гуманітарна політика


2019

Інституційне середовище неформальних трудових відносин в Україні: масштаби, динаміка, наслідки

Аналітична доповідь присвячена дослідженню економічної природи, джерел і механізмів формування неформальної зайнятості, основних підходів до її вивчення та існуючих засобів вимірювання (у т.ч. таких, як масштаби, динаміка і
структура української неформальної зайнятості).

Неформальність розглядається як багатоаспектне та суперечливе соціально-економічне явище, що не підлягає однозначній оцінці та поєднує в собі позитивніта негативні аспекти.

Центральне місце в дослідженні відведено аналізу державного регулювання неформальних відносин в Україні, зокрема неформальної зайнятості. Простежено вплив на неформальну зайнятість таких інститутів, як мінімальна заробітна плата, система оподаткування та її внесок в економічну нерівність, розподіл підприємств та організацій в економіці за розмірами, ступінь державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість. Запропоновано приклади політики, спрямованої на формалізацію зайнятості.

Видання орієнтовано на широке коло читачів: науковців, освітян, профспілкових активістів, фахівців органів державної виконавчої влади та місцевогосамоврядування, а також аспірантів, студентів і слухачів, які вивчають економічні, соціологічні та психологічні аспекти ринку праці та зайнятості.


"Політична освіта в Україні: сучасний стан і перспективи удосконалення"

На сьогодні для України надзвичайно актуальним є завдання створення цілісної системи політичної освіти, розрахованої на всі категорії громадян, яка грунтувалася б на концептуальних засадах, що відповідають завданням створення української політичної нації, громадянського суспільства і правової демократичної держави. Важливість цього завдання посилюється умовами “гібридної війни”, яка ведеться проти України, особливо враховуючи вразливість громадян до маніпулятивних інформаційних технологій.


««Зелені» інвестиції у сталому розвитку: світовий досвід та український контекст»

У виданні представлено Аналітичну доповідь, яка узагальнює існуючі підходи до визначення змісту, передумов, головних детермінантів і фінансових інструментів процесу “зеленого” інвестування, його особливостей і глобальних тенденцій розвитку, а також визначає поточний стан і перспективи мобілізації “зелених” інвестицій в Україні.

У доповіді послідовно аналізуються сучасні тенденції реалізації концепції сталого розвитку у світовій економіці, з особливою увагою до нових трендів становлення “зеленої” економіки та “екологізації” міжнародної фінансової системи, яка лежить в основі “зеленого” інвестування. Детально розглядаються головні детермінанти та фінансові інструменти “зеленого” інвестування – міжнародне “зелене” кредитування (кредитні лінії) та “зелені” облігації, “зелені” прямі іноземні інвестиції та приватне “зелене” кредитування. Окремий розділ присвячено глобальним трендам “зеленого” інвестування у сектор відновлюваної енергетики, заходам енергоефективності, розробці “чистих” технологій,
а також заходам з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.

За результатами дослідження сформульовано практичні пропозиції до засад політики “зеленого” інвестування в Україні, зокрема: (1) визначено головні принципи політики “зеленого” інвестування; (2) проаналізовано сучасний стан і перешкоди на шляху до реалізації цієї політики в Україні; (3) запропоновано механізми та інструменти її реалізації. Доповідь завершується розділом, в якому наведено аналіз результатів опитування керівників різних рівнів підприємств стосовно засад і передумов “зеленого” інвестування.


Держава і церква в Україні-2019: підсумки року і перспективи розвитку відносин

Релігія і Церква в українському суспільстві: соціологічне дослідження-2019:

  • рівень і характер релігійності українського суспільства
  • релігія, Церква і суспільство
  • Церква і держава
  • Церква, суспільство і влада

Державні документи, заяви і звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а також окремих Церков України з приводу актуальних подій і проблем у державно-конфесійних відносинах


Торговельні війни сучасності та їх вплив на економічне зростання і розвиток у світі та Україні

Разумков центр упродовж останніх років неодноразово звертався до глобалізаційних процесів. Між тим, зміни в економіках країн прискорюються, що вимагає прискіпливого аналізу чинників і складових як глобалізації загалом, так і значимості нових викликів, які потребують якнайшвидшої локалізації для відвернення кризових шоків.

Як один з вагомих кроків у дослідженні нинішнього етапу глобалізації, Разумков центр ініціює розгляд і експертне обговорення чинників і складових торговельних воєн, що стало ознакою кінця 2018р. – першої половини 2019р., їхніх впливів на економічне зростання та інвестиції як у світі загалом, так і в Україні зокрема.

Анатолій Рачок,
Генеральний директор Разумков центру


Україна після виборів: суспільні очікування, політичні пріоритети, перспективи розвитку

Ідея проекту Центру Разумкова та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, результати якого містяться у представленому виданні, виникла ще до президентських і парламентських виборів 2019р., коли політична динаміка дозволяла розраховувати на регулярний характер виборчих процесів. Результатом дослідження мали стати експертні пропозиції до проекту коаліційної угоди в новому Парламенті України, підготовлені на основі вивчення запитів
громадян, програмних пропозицій політичних партій, аналізу потреб в удосконаленні різних напрямів державної політики і продовження євроінтеграційних реформ, з урахуванням напрацювань Верховної Ради VIIІ скликання та влади в цілому, а також зарубіжного досвіду коаліційного будівництва...

Над виданням працювали:
Ю.Якименко (керівник проекту), А.Биченко, М.Білявський, В.Голуб, В.Замятін, К.Маркевич, О.Мельник, М.Міщенко, В.Мусіяка, В.Омельченко, М.Пашков, О.Пищуліна, О.Розумний, В.Сіденко, А.Стецьків, М.Сунгуровський, Л.Шангіна, В.Юрчишин


Додаток: Угода про коаліцію депутатських фракцій “Європейська Україна”: підсумки реалізації в оцінках експертів


Зовнішня політика та політика безпеки після оновлення влади: послідовність, зміни, перспективи

  • головні підсумки реалізації зовнішньої політики та політики безпеки за 2014-2019рр
  • перші кроки нової влади: спостереження і очікування
  • висновки та рекомендації
  • статті

Влада і бізнес в Україні: від симбіозу до партнерства

  • Економіка і політика: забагато чи замало держави у вітчизняній економіці?
  • Як повернути (привернути) капітали до України?
  • Що є “локомотивом” економічного прориву України, або До питання про пріоритети

Війна на Донбасі: реалії і перспективи врегулювання”

Російська інтервенція на Донбасі:

  • геополітичні аспекти
  • реалії окупації
  • сценарії розвитку подій
  • перспективи врегулювання

Динаміка подій на Сході України і дії української влади:
думки та оцінки фахівців
Донбаський конфлікт очима громадян


Посилення значимості монетарної політики в країнах Центральної і Східної Європи у посткризовий період і рекомендації для України

Цією аналітичною збіркою Центр Разумкова продовжує низку публікацій, присвячених складним і суперечливим глобальним процесам сьогодення і визначенню в них місця України. Нинішня ситуація в країні, яка стоїть на порозі довготривалого суперечливого виборчого марафону, обмежує можливості влади у пошуку шляхів зміцнення країни. Тим більше важливим є аналіз здобутків країн, яким у відносно короткий період вдалося не лише трансформувати соціально-економічне середовище, але й вийти на шлях стійкого розвитку.


Збірник аналітичних матеріалів "Конфлікт між Москвою і Києвом: вікно для нових можливостей, збереження status quo чи новий виток ескалації"

Підготовлений Центром Разумкова за підтримки Представництва Фонду Аденауера в Україні. В цьому виданні представлені позиції і прогнози німецьких, українських і російських експертів щодо перспектив конфлікту Москви і Києва в контексті зміни влади в Україні. Становлять інтерес пропозиції з мінімізації російсько-українського протистояння, зниженню напруги на Донбасі. Також у виданні опубліковані деякі результати соціологічних досліджень Центру Разумкова за період 2014-2019рр.
Збірник було презентовано 19 серпня 2019р. в Італії (Каденаббія) на черговій Х зустрічі українських, російських і німецьких експертів


Соціально-економічний вимір України в період зміни політичних еліт

Передмова
Суперечливі, і суттєво нижчі очікуваних, соціально-економічні результати останніх років, отримані на тлі глибокого розчарування у владі, яка прийшла на хвилі високої довіри громадян країни, не лише посилюють нігілістичне сприйняття вітчизняного сьогодення, але й створюють «гарну» основу для різноманітних популістських тез і гасел, безвідповідальних заяв стосовно рецептів швидкого збагачення українців.
Виборчі марафони (спочатку президентський і відразу ж парламентський) упродовж семи місяців 2019р. гальмували можливості запровадження економічних перетворень і очікуваних змін. Переважна більшість соціально-економічних
процесів мала інерційний характер з попередніх років, що хоча й означало певне послаблення адміністративного і податкового тиску на бізнес, проте, водночас, розмивало базис системних трансформацій. Найголовнішою вадою стало
те, що влада була стурбована власним політичним майбутнім, не достатньо визначеними перспективами (після президентських і парламентських виборів), а тому й вкрай слабко опікувалась створенням і зміцненням передумов забезпечення економічної та інституційної стійкості країни.
Між тим, всупереч багатьом апокаліптичним сценаріям, ризикам і острахам розвалу соціально-економічного середовища країни і втрати цивілізаційних перспектив – Україні упродовж 2016р. - першій половині 2019р. вдалося
відновити, хоча й слабку, проте позитивну, економічну динаміку, забезпечити прискорене зростання заробітних плат, стабілізувати національну валюту, уникнути дефолту. І, хоча Україна й не вийшла на шлях стійкого (і стрімкого) зростання, не спромоглася безумовно зміцнити національну економіку і убезпечитися від кризових проявів, проте, зважаючи на зовнішні і внутрішні виклики, розвиток країни упродовж останніх років нема підстав оцінювати лише негативно.
Тому у цій публікації наголос зроблено на певному підбитті підсумків розвитку соціально-економічного середовища у першому півріччі, а також представлене бачення короткострокового прогнозу головних соціальних
і макроекономічних показників для 2019р.

А.Рачок,
Генеральний директор Разумков центру
29 липня 2019р.


Citizens of Ukraine About Themselves,  the Country and Its Future

Громадяни України про себе, країну та її майбутнє

  • Critical View of the Present, Hope for the Better, and Faith in the Future.
  • Patriotism, Respect for National Symbols, and Rethinking of History
  • The European and Euro-Atlantic Choice: Guarantee of Secure and Successful Future of Ukraine
  • Russia: Threats, Negative Impact, and Readiness to Resist


  • Критичний погляд у сьогодення, надія на краще, віра в майбутнє
  • Патріотизм, повага до символів держави, переосмислення історії
  • Європейський та євроатлантичний вибір – гарантія безпечного та успішного майбутнього України
  • Росія: загрози, негативний вплив, готовність до протидії

Дослідження "Україна-2019: в очікуванні обережного оптимізму"


Україна напередодні року виборів: в очікуванні обережного оптимізму
Макроекономічне середовище України у 2019р.


2018

The Role and Place of Ukraine’s Energy Sector in Global Energy Processes

  • Global Energy Trends by Sector: Challenges and Opportunities for Ukraine
  • Global Energy Sector until 2035 and Beyond
  • Mainstreaming Climate Policy in the Energy Sector: Global and Ukrainian Dimensions
  • Ukraine’s Energy Sector until 2035

Reformatting the European Integration Process

This publication was prepared on the basis of the Razumkov Centre’s research project on “Reformatting the European Integration Process: Opportunities and Risks
for the Ukraine-EU Association”, implemented in 2018 under the leadership of the Centre’s Senior Researcher on Economic Issues, Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Economics Volodymyr Sidenko.

Published with support of the Friedrich Naumann Foundation for Freedom (Ukraine and Belarus Office).


Переформатування європейської інтеграції: можливості і ризики для асоціації Україна-ЄС / В.Сіденко (керівник проекту) та ін.

Ця публікація підготовлена за результатами дослідницького проекту Центру Разумкова “Переформатування європейської інтеграції: можливості і ризики для асоціації Україна-ЄС”, який виконувався у 2018р. під керівництвом наукового консультанта з економічних питань Центру, члена-кореспондента НАН України, доктора економічних наук В.Сіденка.

Видання здійснене за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна
за Свободу в Україні.


Розвиток людського капіталу: на шляху до якісних реформ

Керівник проекту: Ольга ПИЩУЛІНА
Колектив авторів аналітичної доповіді:
Ольга ПИЩУЛІНА (розділи 1, 3, 4, 5, 6)
Тетяна ЮРОЧКО (розділ 2)
Михайло МІЩЕНКО (додаток 1)
Ярослав ЖАЛІЛО (розділ 7)


Сценарій-прогноз розвитку економіки України: обмежений песимізм

Наук. ред. В.Юрчишин
Бібліотека Центру Разумкова. Серія "Дискусії про економічний розвиток"

Найближчі два роки з великою вірогідністю стануть визначальними для України в її суспільному, політичному і економічному розвитку. Саме у ці роки країна має продемонструвати свою економічну і політичну міцність, вміння долати складні накопичені суперечності, мінімізувати ризики і виклики як національного характеру, так і продуковані сучасним глобальним світом.


Глобальні тенденції і перспективи: світова економіка та Україна

Наук. ред. В.Юрчишин
Бібліотека Центру Разумкова. Серія "Дискусії про економічний розвиток"

Сподіваємося, що висловлені в цьому виданні думки, пропозиції, рішення та напрями шляхів економічного прискорення знайдуть відгук і в діяльності української політичної еліти, стануть джерелом розвитку і добробуту.
Анатолій Рачок, Генеральний директор Центру Разумкова


Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010-2018рр.

  • релігія і церква в українському суспільстві: соціологічне дослідження-2018
  • державні документи, заяви і звернення всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, а також окремих церков України з приводу актуальних проблем і подій у державно-конфесійних і міжконфесійних відносинах

Роль і місце української енергетики у світових енергетичних процесах

Центр Разумкова традиційно приділяє велику увагу проблемам формування державної політики у енергетичній сфері. Послідовна позиція Центру Разумкова щодо необхідності розроблення нової енергетичної стратегії України та конкретна робота його фахівців з її написання та координації процесу підготовки документу у співпраці з провідними аналітичними центрами, компаніями, світовими неурядовими організаціями, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та Офісу підтримки України при Єврокомісії, а також окремими фахівцями галузі та урядовими інституціями, врешті решт знайшла своє втілення у схваленій Урядом України у серпні 2017р. Енергетичної стратегії України на період до 2035р1. Тому, у пропонованій роботі, нами часто використовуються формулювання з тексту енергетичної стратегії.


Порівняльний аналіз позицій влади і громадян України з питань забезпечення безпеки громад під час децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування 

М.Сунгуровський (керівник проекту) та ін.

Безпекові аспекти децентралізації влади в Україні розглядаються не вперше, але їх актуальність не зменшується. Перебіг децентралізації в Україні є неоднозначним. В окремих громадах втілюються лише фрагменти потрібної системи
громадського захисту (залежно від тематики донорських чи відомчих проектів – переважно утворюються протипожежні дружини). Інші громади зрозуміли необхідність більш комплексного підходу та пішли шляхом утворення центрів
безпеки, де розташовуватимуться служби пожежної охорони, поліції, швидка допомога, аварійно-рятувальні підрозділи.

Спірними питаннями залишаються сфери безпекових повноважень, які держава готова делегувати громадам (забезпечення правопорядку, територіальна самооборона), і рівень їх розмежування, – що, на думку державного керівництва,
може загрожувати втратою монополії на застосування сили. Немає однозначної думки з цього приводу і серед громадян України та експертного середовища, що вимагає додаткових обговорень цієї проблеми і пошуку нестандартних
підходів до її розв’язання.

Думки, висловлені в цьому виданні, не обов’язково відбивають позицію чи схвалюються грантодавцем.


Российско-украинский конфликт: перспективы и параметры миротворческой миссии ООН на Донбассе

Руководитель проекта – Михаил Пашков
Редакторы – Алла Чернова, Анна Пашкова, Валерия Клименко
Бильд-редактор – Андрей Хопта
Дизайн и макет – Александр Шаптала
В работе над изданием также принимали участие сотрудники Представительства
Фонда Конрада Аденауэра в Украине Екатерина Белоцерковец и Юрий Сильвестров.


Україна на порозі об’єднаної Європи
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ,
Михайло МІЩЕНКО

Монографія присвячена вивченню трансформаційних процесів в Україні після розпаду Радянського Союзу. Автори досліджують закономірності
тривалого і складного переходу від радянського минулого до сучасної демократичної Української держави, виявляють динаміку основних параметрів українського соціуму під час цього переходу, встановлюють “больові точки”, які досі заважають українському народу ввійти до структур об’єднаної Європи.

Видання здійснено в рамках проекту Центру Разумкова “Геополітичний вибір України 1991-2017рр.” за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.
Керівник проекту Ю.Якименко.


Energy strategy of Ukraine for the period up to 2035 “security, energy efficiency, competitiveness”


APPROVED by Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 18 August, 2017 No. 605-p


Україна: час вибору

 ПРОЕКТ ЗДІЙСНЕНО ЗА ПІДТРИМКИМІЖНАРОДНОГО ФОНДУ “ВІДРОДЖЕННЯ

Брошура підготовлена експертами Центру Разумковав рамках проекту “Європейська інтеграція України:внутрішні фактори і зовнішні впливи”


2017


Проблеми імплементації змін до Конституції України щодо правосуддя та статусу Конституційного Суду України

Автор-укладач Віктор МУСІЯКА

У підготовці аналітичної доповіді крім експертів Центру Разумкова брали участь:
М.КОЗЮБРА – доктор юридичних наук, професор
(завідував кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НАУКМА)
В.ВЕНГЕР – кандидат юридичних наук
(доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НАУКМА)
П.СТЕЦЮК – кандидат юридичних наук, доцент, доктор права
(суддя Конституційного Суду України у відставці)
А.БОЙКО – доктор юридичних наук, професор
(член Вищої ради правосуддя)


Фінансові, соціальні та правові аспекти пенсійної реформи в Україні. Світовий досвід та українські реалії

• місце пенсійних систем у суспільному розвитку
• вплив глобальних трендів постаріння на пенсійні системи
• погляд міжнародних інституцій на пенсійне реформування
• основні показники ефективності системи
пенсійного забезпечення України
• накопичувальна складова пенсійної системи України
• пенсійна реформа очима громадян
• експертний погляд на пенсійну реформу


Структурні трансформації у світовій економіці: виклики для України / Аналітична доповідь

Ця публікація підготовлена за результатами дослідницького проекту Центру Разумкова “Структурні трансформації у світовій економіці: виклики для України”, який виконувався у 2017р. під керівництвом наукового консультанта з економічних питань Центру, члена-кореспондента НАН України, доктора економічних наук В.Сіденка.


Індекс поточної економічної спроможності: комплексна оцінка соціально-економічної ситуації в Україні

Людмила Шангіна, Василь Юрчишин
… поняття економічної спроможності охоплює не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність, але й економічну стійкість – здатність «усередненого» домогосподарства (сукупності більшості домогосподарств) до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу…


Трансформація партійної системи: український досвід у європейському контексті

У цьому виданні представлено доповідь Центру Разумкова, що містить аналіз процесу формування партійної системи України у 1990-2017рр., його основні етапи, чинники
і тенденції.

У виданні містяться статті вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені аналізу особливостей розвитку політичних партій та партійних систем України і країн Європи, досвіду представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні у сприянні розвитку інститутів представницької демократії в нашій державі.

Матеріали видання містять узагальнені результати соціологічних опитувань Центру Разумкова, що характеризують ставлення громадян України до різних аспектів діяльності політичних партій, їх соціально-політичні та електоральні орієнтації, а також результати опитувань експертів щодо стану та перспектив розвитку партійної системи України.

Це видання буде корисним для науковців, представників органів державної влади, політичних партій і громадських об’єднань, політичних експертів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, усіх читачів, які цікавляться політичними процесами в Україні та країнах ЄС.

У підготовці матеріалів до доповіді Центру Разумкова брали участь: Ю.Якименко (керівник авторського колективу), А.Биченко, В.Замятін, М.Міщенко, А.Стецьків, Л.Шангіна, В.Ярема (Центр Разумкова), С.Конончук (УНЦПД).

У доповіді використані матеріали проектів Центру Разумкова, результати яких оприлюднювалися в журналі “Національна безпека і оборона” у 2000-2017рр.

Ukraine’s party system evolution: 1990-2017

This publication presents an abridged version of the Analytical Report by the
Razumkov Centre that examines the emergence and further transformation of
Ukraine’s party system in 1990-2017.
We have examined key drivers of change at each evolution stage, such as legislation
on political parties and elections; political regime; most significant societal cleavages, nature and consequences of their influence; analysed current trends in Ukraine’s
party system development.
The publication will be useful for everyone interested in post-independence
nation-building processes in Ukraine, development of political parties and the party system, experience of political transformations in post-Soviet countries.


Траектория конфликта: модель украинско-российских отношений в ближайшей перспективе шансы, пути и варианты урегулирования

Trajectory of the conflict: the model of ukrainian-russian relations in the near-term outlook chances, paths and options for conflict settlement

Материалы для трехсторонней экспертной встречи 20-23 августа 2017г., Каденаббия, Италия
Information Materials for the Trilateral Expert Meeting 20-23 August 2017, Cadenabbia, Italy

Руководитель проекта – Михаил Пашков
Project Manager – Mykhailo Pashkov

Это издание, подготовленное Центром Разумкова при содействии Представительства Фонда Конрада Аденауэра в Украине, является своеобразным предисловием для очередной встречи украинских, российских и немецких экспертов. С 2015г. Фонд Аденауэра регулярно (дважды в год) проводит трехсторонние экспертные дискуссии, посвященные проблемам урегулирования/минимизации российско-украинского конфликта.

На предыдущей встрече в Берлине (февраль 2017г.) в рамках дискуссии “Восточная Украина – забытая война?” участники обсуждали перспективы Минских соглашений, оценивали позиции и интересы сторон, рассматривали характер и специфику отношений Москвы и Киева в условиях затяжного конфликта. Обсуждались возможности и пути минимизации конфликта Москвы и Киева, в т.ч. в контексте геополитических перемен, связанных с выборами в США.

Как, по прошествии полугода, изменения геополитической ситуации в Европе и мире (в т.ч. итоги выборов во Франции, Великобритании и предстоящие выборы в Германии,
а так же саммиты НАТО, G-7 и G-20) влияют на характер и перспективы конфликта Москвы и Киева? В каком направлении необходимо двигаться, чтобы остановить деградацию украинско-российских отношений, предотвратить угрозу эскалации конфликта?

Эти вопросы будут в центре обсуждения.

В данном издании представлены позиции, оценки и прогнозы украинских, российских и немецких экспертов относительно возможной модели украинско-российских отношений на ближайшую перспективу и (что наиболее важно) обобщены некоторые предложения и рекомендации по урегулированию/минимизации конфликта. Собственно именно это и
является задачей и целью нынешней дискуссии и в целом украинско-российско-немецкого экспертного диалога.

Также в издании опубликованы некоторые результаты социологических исследований Центра Разумкова, проведенных в период конфликта России и Украины (2014-2017гг.)

Мнения и оценки, высказанные в интервью, являются авторской позицией и не обязательно совпадают с позициями Центра Разумкова.
В случае использования материалов просим ссылаться на данное издание.


Виклики і ризики розгортання кризових процесів в Україні та напрями економічної політики їх запобігання

Науковий редактор В.Юрчишин

Передмова 

....
Дослідженню ризиків та викликів, у т.ч. глобального рівня, пов’язаних із зовнішньоекономічним балансом України, а з тим і впровадженням раціональних напрямів економічної політики, спрямованих на обмеження негативних впливів, й присвячена ця публікація, в якій також представлені позиції (у форматі авторських статей, у т.ч. дискусійного
характеру) провідних вітчизняних фахівців.
Наприкінці подані результати опитування соціологічної служби Центру Разумкова громадян України стосовно їх бачення коротко- і середньострокових перспектив економічного розвитку.

А.Рачок,
Генеральний директор Центру Разумкова


ЦЕРКВА, СУСПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА У ПРОТИСТОЯННІ ВИКЛИКАМ І ЗАГРОЗАМ СЬОГОДЕННЯ (інформаційні матеріали)

Звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій,
а також окремих Церков України з приводу
актуальних подій і проблем
Виклики і загрози для України: співпраця Церкви і держави
в їх подоланні (заочний Круглий стіл)
Релігія і Церква в українському суспільстві:
соціологічне дослідження-2017:
• рівень і характер релігійності українського суспільства
• релігія, Церква і суспільство
• Церква і держава
• Церква, суспільство і влада
• ставлення до окремих подій
останнього часу


Антологія конституційного процесу в сучасній Україні

Автор-укладач Віктор МУСІЯКА

У цій антології подані найважливіші нормативні акти та інші джерела, що визначають зміст і особливості конституційного процесу в сучасній Україні:
від Конституції 1978р. та проектів змін до Конституції до висновків Венеціанської комісії та Конституційного Суду України.
З метою допомоги у сприйнятті та розумінні змісту окремих етапів конституційного процесу і супутніх їм суспільно-політичних подій наведено
відповідні експертно-аналітичні матеріали та висновки щодо них.Видання адресовано науковцям, викладачам і студентам юридичних ВНЗ,
народним депутатам України, представникам органів державної влади і місцевого самоврядування. Видання може зацікавити правозахисників і громад-
ських активістів, які ініціюють творення “нового суспільного договору”, а також громадян.


Енергетична галузь України: підсумки 2016 року

 

  • газовий сектор
  • нафта і нафтопродукти
  • вугілля
  • ринок електроенергії  
  • енергоефективність
  • тарифоутворення в секторі комунальних послуг


Завдання і перспективи інвестиційно-інтеграційного розвитку України

  • Василь Юрчишин. Макроекономічні основи участі країн в
    інтеграційних проектах. Аналітична доповідь


     Авторські статті

  • Владислав Зимовець. Інвестиційний потенціал України:
    макрофінансові та інституційні перешкоди
  • Олександр Кілієвич. Професійні компетентності в сфері аналізу
    політики та практика його виконання: порівняльний приклад
    України і окремих країн Центральної Азії
  • Сергій Кошовий. Формат взаємодії 16+1: Китай плюс країни
    Центральної та Східної Європи. Підсумок перших п’яти років співпраці
  • Дмитро Ляпін. Завдання державної політики підтримки розвитку
    малого та середнього підприємництва в Україні

2016

Аналітична доповідь "Сучасна валютна політика та особливості її реалізації в Україні"

Хоча з часу активного розгортання глобальної кризи минуло понад п’ять років, проте ризики і виклики на світових фінансових ринках залишаються значними. Водночас, загострюються боргові проблеми, які для багатьох висхідних країн ускладнюються значним ціновим падінням на сировинних ринках. Такі збурення значною мірою позначаються і на валютних ринках, посиленні невизначеностей і турбулентності на них.

Серед головних викликів сучасності виокремлюються проблемні питання пов’язані поточним станом і перспективами розвитку глобального і національного валютного середовища, заходами та інструментами економічної політики, завдяки яким вдасться запобігти як розгортанню нових кризових процесів, так і сприяти зміцненню державних та зовнішньоекономічних балансів.

Складність ситуації для України поглиблюється тим, що, з одного боку, упродовж кризового періоду країна зазнала ледь не найбільших втрат, з іншого — вже за останні два роки відбулося кілька курсових шоки, які спричинили різке погіршення макроекономічного середовища і добробуту населення.

Сьогодні країна має визначитися і сформувати нові принципи розвитку і напрями реформувань. У цьому контексті пошук механізмів валютної і монетарної стабілізації, безумовно, належить до першочергових завдань української влади, а такі механізми мають бути адекватно вписані у формування сучасних інституцій забезпечення стійкого зростання і розвитку.

У цьому році гривня відзначатиме двадцяту річницю свого існування. І саме тому вкрай важливо відновити дискусії стосовно складових макроекономічної політики, у т.ч. частині її валютної і монетарної складової з тим, щоб віднайти можливості для України започаткування політики збалансованого зростання і розвитку, забезпечення стійкої купівельної спроможності національної грошової одиниці.

Саме дослідженню сучасних викликів, пов’язаних з валютної проблематикою, а також особливостями валютної політики в Україні й присвячена аналітична доповідь Центру Разумкова, а також представлені (у форматі авторських статей) позиції провідних фахівців українських і міжнародних інституцій.

Аналітичне дослідження підсилено результатами опитування соціологічною службою Центру Разумкова громадян України стосовно їхньої обізнаності з головними складовими формування валютного середовища, а також впливу валютної динаміки на настрої та очікування.

Анатолій Рачок, Генеральний директор Центру Разумкова


Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку

Позитивні процеси економічного відновлення у першій половині 2016р. не отримали подальшого зміцнення і сьогодні зазнають помітного гальмування, внаслідок нових непередбачуваних глобальних політичних та економічних процесів, що, започатковуючись на національному та регіональному рівнях, швидко набувають глобальних рис.

Так, міграційна криза в Європі провокує не лише політичні та гуманітарні міжнародні ускладнення, але й поглиблює економічні диспропорції, посилює соціальні напруженості на національному й міждержавному рівнях. Зміна структури світової економіки, у т.ч. внаслідок різкого зниження вартості біржових сировинних товарів, формує суттєві ризики для розширення глобальних потоків товарів та капіталів. Суперечливі результати нідерландського (стосовно «повноти» асоціації України та ЄС) і великобританського (стосовно членства країни в ЄС) референдумів погіршують перспективи європейського, а з тим і глобального, економічного зростання, ускладнюють вироблення концептуальних засад подальшої євроінтеграції, а з тим і реалізації політики стійкого розвитку як для самого ЄС, так і України.

Україна вже стала невід’ємною складовою світового господарства, тому й складні завдання внутрішнього реформування має вирішувати під впливом і з урахуванням міжнародних викликів, що вимагає чіткого усвідомлення позитивного і негативного досвіду провідних країн. В умовах збереження обмежених можливостей державних фінансів у більшості країн світу, саме завдяки монетарним інструментам можна очікувати економічне зміцнення, посилення банківської системи, розширення фінансування реального сектору економіки, тобто сформувати належний економічний базис. Тому пошук відповідей на питання стосовно чинників та складових економічного відновлення в умовах утримання високих макроекономічних і фінансових ризиків належить до ключових напрямів формування і реалізації сучасної економічної політики в Україні.

Зазначимо, що, оскільки провідна роль у реалізації монетарної політики у більшості країн належить центральному банку, тому вкрай необхідним є узгодження його рішень та дій з урядовими та іншими загальнодержавними структурами (Пенсійним фондом, Антимонопольним комітетом) з метою забезпечення фіскальної збалансованості, стимулюючої податкової політики, надійного захисту інвестицій тощо. Зрозуміло, така складність завдань зумовлює потребу високої інституційної раціональності та скоординованості, не допустимості політичного впливу на вироблення та впровадження механізмів та інструментів економічного стимулювання. Саме дослідженню завдань, ризиків та викликів, пов’язаних з впровадженням раціональних заходів монетарної політики, а також особливостям їх реалізації в Україні й присвячена ця публікація, яка є спільним проектом Міжнародного інституту бізнесу та Центру Разумкова, в якій представлені позиції (у форматі авторських статей, у т.ч. дискусійного характеру) провідних вітчизняних фахівців.

А.Рачок,
Генеральний директор Центру Разумкова


Середній клас в Україні: уявлення і реалії


Авторський колектив:
Анатолій Рачок – загальне керівництво
Глава 1, загальні висновки – Ольга Пищуліна, Михайло Міщенко
Глави 2, 3, 4 – Людмила Шангіна
Додатки 1-4 – Людмила Шангіна, Андрій Биченко, Михайло Міщенко
Редактор – Єлізавета Вінницька
Дизайн і макет – Олександр Шаптала

Глава 1. ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИБОРУ КРИТЕРІЇВ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ
Глава 2. УКРАЇНСЬКИЙ СЕРЕДНІЙ КЛАС: САМОВИЗНАЧЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКИ
(на підставі соціологічного дослідження Центру Разумкова)
Глава 3. ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНСЬКОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ ТА УМОВИ ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ
Глава 4. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНСЬКОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ
ДОДАТКИ
Додаток 1. СУБ’ЄКТИВНИЙ ВИЩИЙ КЛАС (загальні характеристики)
Додаток 2. СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВІ ГРУПИ: ЗАГАЛЬНІ ДАНІ
Додаток 3. ХАРАКТЕРИСТИКИ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИХ ГРУП СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ
Додаток 4. ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІКОВИХ ГРУП СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ


Ціноутворення на енергетичних ринках: досвід ЄС та України

  • К.Маркевич, В.Омельченко
  • ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ
  • ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Енергетична галузь України: підсумки 2015 року


• газовий сектор
• нафта і нафтопродукти
• ринок електроенергії
• вугілля
• тарифоутворення в секторі комунальних послуг
• законодавчі ініціативи


Глобальні енергетичні тренди крізь призму національних інтересів України


• глобальні тенденції розвитку енергетики
• боротьба зі зміною клімату та використання вде
• енергетична політика єс та сша
• здобутки та стратегічні завдання україни
в енергетичному секторі


Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України


• гендерний вимір сімейної політики
• принцип гендерної рівності в економічній сфері
• питання гендерної рівності у стратегіях
міжнародних та європейських інституцій
• правове регулювання рівних прав та
можливостей в Україні
• моніторинг досягнення гендерної рівності
у глобальних рейтингах
• гендерна рівність очима громадян


Сучасна валютна політика та особливості її реалізації в Україні 

  • Василь Юрчишин. Глобальний контекст валютної політики і напрями
    посилення стійкості національної грошової одиниці в Україні.
    Аналітична доповідь

    Статті

  • Анатолій Баронін. Вплив девальвації на національний експорт: системні зміни в сучасному вимірі 
  • Эрик Найман. Какой режим валютного курса нужен Украине 
  • Тантели Ратувухери. Валютная политика Украины в меняющемся мире 
  • Марія Репко. Олександр Кашко, Ірина Піонтківська. Валютні обмеження та лібералізація руху капіталу в Україні та світі 
  • Борис Соболєв. Оцінка валютної політики України 2013-2016 років
  • Олег Устенко, Микола Зименко. Взаємопосилення інфляційних тадевальваційних процесів в Україні: визначення причин та шляхи їх усунення 
  • Роман Шпек. Олексій Блінов. Нова валютна політика України: на що потрібно звернути увагу 

    Результати соціологічного опитування

  • Михайло Міщенко. Ставлення громадян України до проблеми стійкості курсу національної валюти


2015

Аналітична доповідь "Перспективи виходу України на ринки висхідних країн"

Світова економічна динаміка характеризується неоднозначними проявами, зумовленими необхідністю забезпечення стійкого зростання в умовах суперечливих глобальних тенденцій. Так, окрім «традиційних» завдань зростання і розвитку, сьогодні перед урядами та міжнародними фінансовими інститутами дедалі частіше постають проблеми, спричинені значними змінами в глобальній економічній структурі, а також зміною головних акторів формування сучасних світогосподарських зв’язків.

Ще складнішими є завдання для України, яка в умовах зовнішньої агресії має не лише стабілізувати економічне та суспільно-політичне середовище, але й реалізувати політику стійкого довгострокового розвитку. Ситуація ускладнюється тим, що упродовж років незалежності Україна «заблукала» між двома інтеграційними векторами — Росія vs ЄС, а з тим замість потенційних вигод отримувала лише втрати і збитки. Сьогодні, коли російський вектор не лише вичерпав себе, але й є суттєво обмеженим, перед Україною постають завдання пошуку нових ніш у світовому поділі праці, активного входження в глобальні конкурентні ринки та середовища.

Зрозуміло, що привабливі ринки розвинутих країн є важко досяжними для нереформованої економіки. Водночас, Україна продовжує утримувати певні абсолютні та відносні переваги в розвитку економіки, якості трудових ресурсів, виробництві тощо, насамперед порівняно з великою групою країн, що розвиваються. Тому варто усвідомити, що Україна фактично не має альтернативи, крім стрімкого виходу на нові (відносно молоді) висхідні ринки.

Саме дослідженню нових зовнішньоекономічних та інтеграційних можливостей для України й присвячена ця аналітична доповідь Центру Разумкова.

У першому розділі розглядаються особливості динаміки сучасного глобального економічного середовища та визначається зростання значимості і впливу висхідних країн на розвиток світової економіки. Серед висхідних країн виокремлюються чотири найкрупніші, які на початку 2000-х років утворили економічну групу БРІК і які значною мірою формують загалом економічний потенціал висхідних економік. Тому в другому розділі увага зосереджена на висвітленні головних складових, які характеризують економічні стан, зміни та суперечності таких країн. У третьому розділі більш детально розглядаються особливості економічного середовища двох азійських гігантів — Китаю та Індії — оскільки саме ці країни, за визнанням фахівців, зможуть стати новими глобальними лідерами вже найближчими десятиліттями. У висновках до перших трьох розділів узагальнюються головні напрями та перспективи глобального розвитку в середньостроковій перспективі.

Четвертий розділ присвячений аналізу чинників і складових прискорення інтеграційної політики України в частині зміцнення позицій на ринках і в проектах висхідних країн, насамперед ініційованих Китаєм, як найбільш динамічною економікою сучасності. На завершення подаються пропозиції стосовно інституційних, інвестиційних і структурних змін української економіки, втілення яких сприятиме прискоренню економічного відновлення України і входженню в глобальні інтеграційні процеси.

Авторські статті є невід’ємною складовою дослідження і висвітлюють фахове бачення конкурентних можливостей і стратегічних економічних напрямів для України, її виходу на ринки окремих країн і регіонів світу.

Аналітичне дослідження підсилено результатами опитування соціологічною службою Центру Разумкова українських експертів і підприємців стосовно можливостей виходу України на ринки висхідних країн, а також її залучення до глобальних інтеграційних процесів.

Генеральний директор Анатолій Рачок


Аналітична доповідь "Борги: час брати і час віддавати. Глобальні тенденції та виклики для України"

Серед головних викликів сучасності виокремлюються проблемні питання, пов’язані із станом державних фінансів, їх дефіцитами та накопиченими боргами. Упродовж останніх десятиліть минулого століття — період, коли у світі утворювалось багато нових економік — нерідкими були фінансові, валютні, боргові кризи в країнах, що розвиваються. Фінансові ж ринки розвинутих країн видавались стійкими, а наявні механізми кредитування (і запозичень) дозволяли урядам таких країн досить активно акумулювати ресурси на внутрішніх і зовнішніх ринках на практично безризиковій основі. І досить «спокійна» позитивна динаміка глобальної економіки і контрольовані бюджетні дефіцити найбільших країн упродовж попередніх десятиліть сприяли недооцінці бюджетних і боргових викликів для них. Серед головних чинників такої недооцінки стала невиправдана віра у всемогутність ринкового саморегулювання, зокрема, через новітні похідні фінансові інструменти, за допомогою яких сподівалися покривати повністю ризики від можливих спонтанних збурень на глобалізованих фінансових ринках.

Тому, хоча рівень боргів у структурі ВВП розвинутих країн часто перевищував відповідний рівень країн, що розвиваються, проте кризові ризики для розвинутих країн не виглядали високими. Адже вважалося, що вони мають практично необмежений доступ до фінансування дефіцитів. Глобалізація ж по суті створила «вільні» умови доступу (ледь не для всіх країн) не лише до внутрішніх, але й до зовнішніх запозичень і, відповідно, прискореного нагромадження боргів.

Хоча боргові кризи були непоодинокими, проте розростання загальних, державних, зовнішніх боргів продовжувалося, оскільки ці кризи трактувалися як випадковості, зумовлені просто помилками тих чи інших гравців ринку, а зовсім не результатом системних провалів у механізмах ринкового регулювання. Хоча в ряді випадків нові запозичення дозволяли країнам запроваджувати успішні трансформації, створювати передумови для довгострокового стійкого зростання, однак не менш часто боргові ускладнення розростались до повномасштабних боргових криз. Апогеєм тут стала глобальна фінансово-економічна криза 2008-2009рр., передумови для якої визріли всередині США (іпотечна криза) в попередній період, а також криза в єврозоні, яка настала за нею й охопила низку країн ЄС і, у найбільш гострій формі, Грецію.

Незважаючи на те, що за результатами осмислення причин фінансово-економічних збурень у світовому господарстві останніми роками з боку провідних міжнародних фінансових інститутів були вжиті численні корегуючі заходи, які помітно змінюють інституційні рамки й правила проведення фінансових операцій, загальні засади розв’язання боргової проблематики все ще залишаються недостатньо опрацьованими.

Україна, яка тривалий час спиралася на інтенсивні запозичення на міжнародних ринках, також не змогла уникнути боргових негараздів і останнім часом потрапила в число найбільш проблемних держав-боржників, яким загрожує дефолт. Однак, на різних рівнях суспільства і у т.ч. в його керівних колах, виявилося суттєве нерозуміння чинників і механізмів поглиблення боргових проблем, що спровокувало і провокує різноманітні спекуляції на потребах вирішення боргової проблематики, шляхах недопущення катастрофічних сценаріїв для фінансової системи країни.

У цій аналітичній доповіді увага зосереджується саме на різних складових боргової проблематики (насамперед, стосовно державних і зовнішніх боргів), варіантах реалізації і впливів боргової політики, а з тим — виявленні напрямів мінімізації негативних наслідків нинішньої боргової кризи на економічний розвиток країни.

У першому розділі висвітлюються головні макроекономічні чинники та їх взаємозв’язки, через які відбувається формування обсягу та структури боргу країни, насамперед, державного. Оскільки вагомою складовою утворення державного боргу є бюджетні дисбаланси, то у другому розділі увага зосереджена на утворенні останніми роками високих дефіцитів державних фінансів — проблеми, характерної не лише для України, але й для багатьох як розвинутих, так і висхідних країн (країн, що розвиваються, та країн з ринками, що формуються).

Забезпечення стійкого довгострокового розвитку нерозривно пов’язано зі збалансованою борговою структурою, раціонально вмотивованими запозиченнями, насамперед державними. Відтак третій розділ присвячений аналізу державних боргів, а також зовнішньоборгової структури окремих розвинутих і висхідних країн.

Стан і основні тенденції в борговій сфері України висвітлюються в четвертому розділі. Актуальність боргової проблематики для України суттєво підвищилася, і сьогодні вона перейшла в розряд ключової (системно значущої), оскільки недопущення дефолту країни та реструктуризація її непомірного зовнішнього боргу є одним з головних поточних завдань влади. У зв’язку з цим, окремий підрозділ присвячений аналізу певних ризиків, що постали перед Україною в результаті реструктуризації її зовнішнього боргу восени 2015р.

Анатолій Рачок, генеральний директор Центру Разумкова


2014

Україна: час вибору

Брошура підготовлена експертами Центру Разумкова в рамках проекту “Європейська інтеграція України: внутрішні фактори і зовнішні впливи”


Середній клас в Україні: КРИТЕРІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ


Позиції експертів, уявлення і самовизначення громадян


Український середній клас очима його представників


ДИСКУСІЇ У ФОКУС-ГРУПАХ


Ukraine-2014: New Perspectives and New Threats

Outcomes and Lessons of 2013
Prospects for 2014
Public Opinion:

  • the results of 2013
  • the country ’ s integrity
  • the new authorities

2013


2012

Українсько-Іспанський стратегічний діалог Україна на шляху до ЄС: проблеми, здобутки, перспективи

The Spanish-Ukrainian strategic dialogue Ukraine’s path to the EU: problems, achievements and prospects

Керівник проекту: Валерій ЧАЛИЙ
Редактори україномовної частини: Михайло ПАШКОВ, Алла ЧЕРНОВА,
Людмила ШАНГІНА
Редактор англомовної частини: Валерія КЛИМЕНКО
Дизайн і макет: Олександр ШАПТАЛА

Project team leader: Valeriy CHALYI
Editors of the Ukrainian part: Mikhail PASHKOV, Alla CHERNOVA,
Liudmyla SHANGINA
Editor of the English part: Valeriya KLYMENKO
Layout: Oleksandr SHAPTALA


Проблеми і перспективи посткризового відновлення: глобальна економіка та Україна

У книзі розглядаються проблемні питання посткризового відновлення глобальної економіки, а також місце України в сучасному світі. Аналізуються стан і перспективи найкрупніших країн, які спроможні стати лідерами світової економіки і зміцнення оновлених світогосподарських зв’язків.
Визначаються чинники, складові та механізми, завдяки яким успішним країнам вдається долати кризові виклики, а також ризики і труднощі, які обмежують можливості країн, у т.ч. України, прискореного відновлення.
Для спеціалістів в економічній політиці, макроекономіці, державних службовців, аспірантів, широкого кола читачів.

Рекомендовано до друку Вченою радою Національної Академії державного управління при Президентові України (протокол №194/6-7 від 31 серпня 2012р.)